Макулодистрофія – це дистрофічна патологія судин сітківки (макули) та її епітелію, яка є однією з поширених причин відшарування сітківки та втрати зору.
Сітківка є внутрішньою оболонкою ока, що відповідає за перетворення електромагнітного випромінювання на нервовий імпульс і те, як саме наш мозок бачить ту чи іншу картину. При макулодистрофії формуються дистрофічні та атрофічні зміни в різних шарах сітківки, дегенерація фоторецепторного апарату та ішемія сітківки з подальшим утворенням рубців та нових судин.
Розрізняють кілька видів макулодистрофії:
- центральна – характеризується погіршенням чи втратою центрального предметного зору;
- периферична – пов’язана з порушенням периферичного зору та ризиком відшарування сітківки (її відокремлення від судинної оболонки);
- вроджена – передається за рецесивним або домінантним типом і відрізняється неухильно прогресуючим перебігом, найчастіше з’являється в дошкільному або шкільному, іноді – в юнацькому віці;
- вікова макулярна дегенерація – розвивається внаслідок вікових змін у структурах ока та є однією з найчастіших причин погіршення зору після 55 років.
Клінічно розрізняють дві форми вікової макулодистрофії:
- суха або початкова з формуванням атеросклеротичних змін у сітківці та відкладенням різних метаболітів;
- ексудативно-геморагічна, волога або кінцева з появою дископодібного вогнища, крововиливами та розростанням новоутворених судин, які й призводять до повної сліпоти та відшарування сітківки.
Існують й інші клінічні форми макулодистрофії, кожна з яких відрізняється своєю особливістю клінічної картини та станом очного дна. Основні симптоми макулодистрофії, з якими слід звернутися до офтальмолога є значне зниження зору, спотворення форми предметів та поява плям перед очима.
Залежно від типу макулодистрофії, стадії дегенеративних змін та індивідуальних особливостей пацієнта лікар підбере більш оптимальний варіант лікування. Воно може бути:
- медикаментозним – вітамінотерапія та препарати, спрямовані на покращення трофіки сітківки та зорового нерва;
- лазерним – найчастіше застосовується для лікування вологої макулодистрофії з метою усунення дистрофічних вогнищ та мінімізації ризику відшарування сітківки;
- ін’єкційним – у порожнину ока вводиться спеціальний комплекс препаратів для покращення живлення тканин та зупинки дегенеративних процесів;
- хірургічним – проводиться при важких стадіях перебігу макулодистрофії.
Але найчастіше вибирають комбінований підхід, який поєднує кілька способів терапії. Лікування макулодистрофії в домашніх умовах неможливо і може призвести до втрати дорогоцінного часу та посилення симптомів.
Показання та протипоказання до лікування макулодистрофії
Показанням до проведення лікування є наявність діагнозу центральна, периферична, вроджена або вікова макулодистрофія. Основним відносним протипоказанням до проведення хірургічних методів лікування є декомпенсований (що не коригується) стан пацієнта з серцевою, нирковою або печінковою недостатністю, інфекційними патологіями, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом та ін.
Підготовка до лікування макулодистрофії
Підготовка до лікування макулодистрофії включає консультацію лікаря офтальмолога та хірурга-офтальмолога. Після збору анамнезу проводиться подальша підготовка до лікування макулодистрофії:
- візометрія;
- офтальмоскопія;
- комп’ютерна периметрія;
- оптична когерентна томографія та ОКТ-ангіографія;
- УЗД ока;
- флюоресцентна ангіографія.
При віковій макулодистрофії часто потрібно здавати ряд загальних аналізів, таких як загальний аналіз крові та сечі, глюкоза крові, коагулограма тощо.
Етапи лікування макулодистрофії
Етапи лікування макулодистрофії залежать від обраного методу терапії. Наприклад, етапами лікування макулодистрофії залежно від обраного методу терапії можуть бути:
- Медикаментозний – приймання препаратів із періодичною оцінкою стану структур ока та сітківки.
- Лазерний – найчастіше застосовується для лікування вологої макулодистрофії. За допомогою теплової дії високоточного діодного лазера проводиться коагуляція тканин та формування мікрорубців. Це безболісне втручання, яке проводиться протягом кількох хвилин.
- Периферична профілактична лазерна коагуляція (ППЛК) сітківки – найчастіше використовується при периферичних дистрофіях сітківки. Вона допомагає зміцнити сітківку та покращити кровообіг. Також проводиться протягом кількох хвилин.
- Інтраокулярні (інтравітреальні) ін’єкції – анти-VEGF препарати вводяться в порожнину ока для покращення живлення, зупинення неоваскуляризації та дегенеративних процесів. Найчастіше проводиться серія ін’єкції із певним інтервалом між ними.
- Хірургічне лікування сітківки – займає в середньому 45 хвилин і полягає у видаленні склоподібного тіла (вітректомії) та лазерній коагуляції сітківки.
Лазерні, ін’єкційні та хірургічні втручання при лікуванні макулодистрофії проводяться під місцевою анестезією та не вимагають загального наркозу. Пацієнта після терапії лазером або введення інтраокулярної ін’єкції відправляють до палати та спостерігають за його станом кілька годин, після чого відпускають додому. При поєднанні медикаментозної терапії та хірургічного лікування потрібна госпіталізація.
Результат лікування макулодистрофії
Результат лікування макулодистрофії може суттєво відрізнятися залежно від типу та стадії захворювання. Своєчасна терапія дозволяє досягти стабілізації зору, знизити або повністю усунути інші симптоми макулодистрофії, уповільнити прогресування захворювання та покращити якість життя пацієнта.
Важливо відзначити, що лікування макулодистрофії, як правило, не призводить до повного лікування, особливо у випадках, коли вже відбулося значне пошкодження макули.
Реабілітація після лікування макулодистрофії
Реабілітація після лікування макулодистрофії залежить від стану пацієнта та методу терапії, тому її підбирає лікар-офтальмолог та хірург-офтальмолог в індивідуальному порядку. Найчастіше вона полягає у носінні спеціального пластиру або пов’язки та виключенні будь-яких фізичних навантажень протягом декількох днів. Після лазерного та хірургічного лікування можуть бути призначені додаткові препарати для відновлення тканин.
Що буде, якщо не лікувати макулодистрофію?
Якщо не лікувати макулодистрофію – розвивається поступова втрата центрального зору та ризик розвитку повної сліпоти. Це призводить до інвалідизації та значного погіршення якості життя. А відсутність лікування при периферичній макулодистрофії може стати причиною розриву чи відшарування сітківки.
Записатися на прийом
Напишіть нам і ми з вами зв'яжемося
Вартість послуг
Консультація
800 гривень
Консультація лікаря офтальмолога, включаючи базову діагностику
Популярні питання
Як швидко прогресує макулодистрофія?
Макулодистрофія прогресує по-різному залежно від форми. Наприклад, суха форма прогресує повільно, протягом кількох років, а волога – швидко, протягом кількох місяців. Також досить швидко може розвиватися вроджена макулодистрофія.
Незалежно від форми дистрофії сітківки ока необхідно звернутися до офтальмолога та розпочати лікування.
Як проявляється макулодистрофія?
Макулодистрофія проявляється різними симптомами залежно від стадії та форми розвитку патологічного процесу. Найчастіше макулодистрофія проявляється:
- різка чи поступова втрата зору;
- спотворення зображення;
- звуження полів зору;
- втрата сприйняття кольору;
- підвищена чутливість до світла;
- наявність блискавок, пелени, плям чи мушок перед оком.
Патологічні зміни на ранніх етапах найчастіше розвиваються безсимптомно та непомітно, тому можуть бути діагностовані лише на випадковій консультації офтальмолога. Дуже важливо проходити профілактичне обстеження щорічно.
Як лікується вікова макулодистрофія?
Вікова дистрофія сітківки ока лікується медикаментозною терапією в комплексі з лазерним, ін’єкційним чи хірургічним втручанням. Вибір оптимальної тактики лікування підбирається індивідуально після всіх етапів діагностики.
Що таке вторинна макулодистрофія?
Вторинна макулодистрофія сітківки ока – це стан, у якому пошкодження чи зміни у макулі (центральній області сітківки) виникають у результаті іншого основного захворювання чи умови. Вторинна макулодистрофія сітківки ока може бути викликана різними факторами, такими як:
- судинні захворювання – діабетична ретинопатія чи тромбоз судин;
- запальні захворювання очей, такі як хоріоретиніт;
- травматичні ушкодження ока, особливо ті, які торкаються макули.
Лікування вторинної макулодистрофії зазвичай проводиться після лікування основного захворювання.
